Компанію Белли Нільссон Think Pink звинувачують у викиданні щонайменше 200 тисяч тонн сміття і тепер вона серед 11 фігурантів справи у найбільшій у Швеції справі про екологічні злочини, – повідомляє британське видання The Guardian.
Одинадцять осіб, у тому числі підприємицю, яка колись називала себе «королевою сміття», постали перед судом у Швеції за звинуваченням у незаконному звалищі токсичних відходів. Прокуратура звинуватила компанію у скиданні та захованні відходів у 21 місці Швеції та завданні шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу.
Період розквіту компанії Think Pink, яка пропонувала дешеву переробку та утилізацію відходів, прийшовся на 2018-2020 роки. У 2020 році бізнес зазнав краху, коли його власників заарештували. Поліцейські слідчі, звіт яких займає 50 000 сторінок, виявили шкідливі рівні миш’яку, діоксинів, цинку, свинцю, міді та нафтопродуктів. Кілька сміттєзвалищ загорілися, а одна з пожеж тривала місяцями.
Андерс Ґустафссон, один із трьох прокурорів у судовому процесі, описав справу як «найбільший екологічний злочин у Швеції з точки зору масштабів та організації». На суді він заявив, що Think Pink викинула сміття та використала фальсифіковані документи, щоб обдурити владу та отримати великі прибутки.
«Є вимоги про відшкодування збитків у розмірі 260 мільйонів шведських крон [780 мільйонів гривень], головним чином від муніципалітетів, коли вони були змушені прибирати великі гори сміття», — сказав Андерс Ґустафссон телекомпанії SVT.
Старший прокурор Лінда Шен сказала, що розслідування показало, як звичайні люди закривали очі на такі злочини. «Хіба ви не думаєте про це, коли платите так мало за послугу? Чи можна навіть те, що ви кладете в будівельний мішок, переробити за таку ціну? — сказала вона газеті Dagens Nyheter.
Відповідальність лежить і на клієнтах, які розраховували, що сміття правильно утилізуватимуть за такою низькою ціною – Головна прокурорка Лінда Шон
Згідно з обвинувальним висновком, який охоплює об’єкти в 15 різних муніципалітетах, головні підозрювані були причетні до перевезення тисяч тонн несортованого будівельного та демонтажного сміття, яке потім закопували, загортали в пластик у тюках і використовували як наповнювач.
А ЩО В УКРАЇНІ?
В Обухівській громаді почали ліквідовувати стихійні сміттєзвалища
Приємною новиною став і факт того, що в Обухівській громаді почали ліквідовувати стихійні сміттєзвалища. Такі практичні кроки зі сторони виконавчої влади громади можна лише вітати, але виникає питання до деяких мешканців Обухівської громади – чому відразу не можна все робити по закону? Адже на території громади чудово зарекомендував себе виконавець з вивезення твердих побутових відходів – ПП “Обухівміськвторресурси”.
Приватне підприємство «Обухівміськвторресурси», яке займається збиранням та сортуванням макулатури, безпечних відходів, а також відновленням відсортованих матеріалів на території Києва та Київської області отримало сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015.
ISO 14001:2015 – це міжнародний стандарт для систем екологічного менеджменту, який допомагає підприємствам зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище, покращувати енергоефективність та оптимізувати використання ресурсів. Наявність такої сертифікації гарантує, що компанія дотримується чинних екологічних норм і вимог національного та міжнародного законодавства. Це надзвичайно важливо для підприємств, які займаються відходами, оскільки ця галузь підлягає жорсткому регулюванню.
“Новий сертифікат на систему екологічного управління для нашого підприємства: важливий крок до сталого розвитку. Нам надзвичайно важливо відповідати міжнародним стандартам, і свідчити прагнення до сталого розвитку, зниження негативного впливу на навколишнє середовище та впровадження екологічно орієнтованих практик”, – заявили у приватному підприємстві “Обухівміськвторресурси”.
Про важливість дотримуватися міжнародних стандартів свідчить і нове дослідження, яке виявило найгірших у світі правопорушників при поводженні з пластиковими відходами. Результати не лише підкреслюють нагальну потребу в ефективних рішеннях для управління відходами, але й підвищують обізнаність про наслідки забруднення пластику для здоров’я. Дослідження вказує на те, що, окрім Індії, яка відповідає за 9.3 мільйона тонн пластикового забруднення щорічно, іншими значними вкладниками є Сполучені Штати (2.9 мільйона тонн), Китай (2.4 мільйона тонн) та Бразилія (1.7 мільйона тонн). Ці цифри показують, що високе виробництво пластикових відходів не обмежується країнами, що розвиваються, але також стосується й розвинутих країн. Одним з основних факторів зростання пластикових відходів є погане управління відходами. Регіони з недостатніми переробними потужностями зазнають непропорційного впливу.
Головне фото: Photograph Henrik Montgomery/TT News Agency/AFP/Getty Images